Бірки ( взагалі їх часто називають по-різному: етикетки, ярлики, лейби ) здебільшого бувають картонні навісні та пришивні. Перші, як зрозуміло із назви – виготовлені із картону і кріпляться стрічкою, мотузкою, біркотримачем із застібкою до виробу. Пришивні – як, зрозуміло із назви – пришиваються до одягу чи інших виробів. 

 
Загалом – так, оскільки чинне законодавство України зобов’язує виробника\продавця маркувати свою продукцію належним чином: покупець має знати склад тканини, розмір, назву виробника і т.п. Необіхдна інформація регламентована Саттею 15: Право споживача на інформацію про продукцію Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, мати бірку на власному товарі – це не лише про брендинг, маркетинг та престиж, а і про дотримання вимог законодавства і своєрідне правило гарного тону – покупець бачить і розуміє, що ви нічого не приховуєте і з гордістю підписуєте своїм ім’ям товар, в якості якого ви впевнені.   

Перше правило: для тонких тканин – тонкі бірки, для щільних – щільні. Також матеріал бірки може підбиратися і під потреби замовника із оглядом не технічні вимоги: наприклад, якщо бірка для іграшки, невеликого аксесуару чи білизни і розмір бірки повинен бути максимально маленький, а зображення дрібне, деталізоване а ще повнокольоровим - то це сатин, тому що наприклад, літери менше ніж 1,5 мм якісно нанести на іншу тканину майже не можливо. Із ього випливає наступна порада. 

Якщо вам розробляє логотип сторонній фахівець або ви самі – поцікавтесь для початку технічними вимогами у виробника ваших бірок. Дуже часто сторонні дизайнери, що не мають досвіду роботи із виробництвом безпосередньо, малюють логотипи у відриві від реальності не в масштабі 1:1. І коли логотип , що було намальовано на А4 зменшити то бірки, що в ширину лише 15 мм – весь попередній креатив виявляється непридатним до якісного друку, тому що його оригінальні пропорції не відповідають технічним вимогам. В залежності від матеріалу та технології може бути практично все, хоч фото із вашим улюбленим песиком. Але із рядом певних технічних обмежень: наприклад на жакардових (витканих) бірках лише до 5 різних кольорів ниток і із рекомендованою товщиною ліній у 0,5 мм, на силіконі – друк в 1 колір, а на сатині, атласі чи полікотоні – можливий повнокольоровий текстильний друк і фактично можна зробити бірку із фото. Завжди уточнюйте можливості і дізнавайтеся технічні вимоги, якщо ви самостійно готуєте макети. 

Так. По аналогії із домашнім принтером – сам по собі лише силою думки лист із текстом не надрукується. Ви фактично робите макет – текстовий документ із розміткою, правильним положенням відступами, таблицями, кольорами. Різниця в тому, що макет для типографії має бути підготовлений із дотриманням певних критеріїв і вони різні, в залежності від технології друку, матеріалу, типу обладнання і т.п. Їх ви завжди за потреби ви можете дізнатися у тих, хто робить друк. 

Взагалі, живе виробництво (а все робиться під замовника, навіть складники тканини – тому що все індивідуально і мати запас всіх можливих комбінацій нереально и невигідно), на відміну від магазину готової продукції, де швидкість відправки упирається лише в лінь продавця воно залежить від зовнішніх факторів набагато більше. Окрім просто черги замовлень, або технологічних процесів, які не можна прискорювати, будь-який форс мажор подовжує терміни. Тому всі замовлення бажано робити заздалегідь та планувати закупки. Особливо це актуально в сезонні піки. Тут все логічно: для прикладу – ви продаєте купальники, вчасно не закупили силіконових бірок, почався пік сезонних продажів на купальники і решта тих, хто їх продає\виготовляє одночасно кидається замовляти бірки, бо замовлення ідуть, купальники відшиваються, а бірки скінчилися. Майже одночасно за кілька днів приходить 50 замовників і кожному треба терміново. Тому, думати трохи на перед та планувати – важливо, корисно і вигідно.